Іван Франко Чого являєшся мені у сні

Вклонюся навіть не зирнеш
І головою не кивнеш
Хоч знаєш знаєш добре знаєш
Як я люблю тебе без тями
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль свій жаль свої пісні
У серці здавлюю на дні
О ні
Являйся зіронько мені
Хоч в сні
В житті мені весь вік тужити
Не жити
Так най те серце що в турботі