MELOVIN & Lama Мені так треба Вітрила!

Коли від всіх тікаю турботи забуваю,
Навколо очі самоти тобі я прошепочу,
Що знов відчути хочу як разом із тобою ми,
Ті два дні, як цілий рік лиш вино і море втіх,
Десь не вдома я прокинувся знов згадав я, що ти є,
Дощ пройшов, і я знайшов тебе ти мої вітрила, музика моя,
Невагомі крила підіймають в небо дві частини серця разом ти і я,
І мене не буде, і нема без тебе без тебе нема,
Не знаю, але вірю душа плекає мрію,
Що шлях до тебе приведе земля летить все швидше,
За мить твоє обличчя мій погляд в натовпі знайде,
Я тебе намалював ніби все про тебе знав,
І наперед всі кроки відгадав поклав перед воротами,
Закритими, я тебе поклав ти мої вітрила, музика моя,
Невагомі крила підіймають в небо дві частини серця разом ти і я,
І мене не буде, і нема без тебе без тебе нема,
І мене не буде і мене не буде,
І мене не буде і нема без тебе,
І нема без тебе і нема без тебе,
І мене не буде і мене не буде,
І мене не буде і нема без тебе,
Мені так треба, так треба бути там, де зараз ти,
Чи сісти в поїзд зникнути від тебе - так треба,
Те почуття росте й росте для чого я знайшла тебе,
Для чого я знайшов тебе !