kolibri Давай назавжди

І дощ малює на склі ми різні.
Твої очі ще грають в пам'яті,.
Як світло у вікнах, коли всі сплять.
Люди ми просто є люди,.
Скільки б не клялись "все забути".
Твої кроки ще чути в осені,.
А серце просить повертайся.
Давай назавжди...
Осінь між нами як лід і вино.
Ми два крила, що летіли давно.
Давай назавжди...
Наше життя - не крутили в кіно.
Осінь дощами кричить у вікно.