Віталій Лобач Кораблі

Ніч, туман;
Ще не забув я твоє ім'я;
Це не сон, зачекай;
Само по собі все склалося так;
Вогні вказівні;
Попереду давно вже погасли;
Твій проминулий маяк;
Напевно був вже останній;
Розійшлись, як кораблі;
Океан один на двох;
Ти мені скажи, ти скажи мені;
Чи прожила б все зі мною знову;
Розійшлись, як кораблі;
Вирували поміж хвиль;
Ти мені скажи, ти скажи мені;
Як не можеш жити без моїх обійм;
А що в нас було;
Любов та тепло, любов та тепло;
Без тривог, щастя на двох;
Але сталося, що все так зійшлося;
Дощ минає, та знову повертається;
Доля, як земля, навкруги обертається;
Як вода, течемо, не вагаємось;
Само по собі так сталося.