kolibri Скло блакитних вітрин

Світ тече по колу, вулиці мій лабіринт я ловлю відблиски тебе у кожному синім склі!
Тиша між словами звук, який мене гріє місто знов мене ховає у свої холодні мрії!
В голові шумить, та я вже не відрізняю де сон, а де ти я просто зникаю!
Скло блакитних вітрин я тону в цьому світлі твої очі, як лід, але я лечу безкрило!
Місто дихає димом, і нам з ним так схоже !