Віталій Орловський Не продавайте Україну!

Не продавайте, мов товар, мою Україну!
Не запускайте квартирантів у мій дім!
Я - той солдат, що в двадцять другому загинув,;
Державу тілом закриваючи своїм.
Я рвався в бій, щоб мама з татом зустрічали;
Спокійну старість в українському селі,;
Щоб росіяни в нашу землю не кінчали;
І коровай черствий не клали на столі.
Не віддавайте нас за рубль! Ми безцінні!
Погляньте, скільки на Майдані прапорців:;
Там наші душі синьо-жовті, жовто-сині,;
Там вічна пам’ять про нескорених бійців...
Не віддавайте нас за рубль! Ми безцінні!
Погляньте, скільки на Майдані прапорців:;
Там наші душі синьо-жовті, жовто-сині,;
Там вічна пам’ять про нескорених бійців...
Не розривайте на шматки мою країну!
Народ, мов крихти, розлетиться на весь світ!
Я заповів своїй доньці й своєму сину;
Стояти міцно, щоб пройти вогонь та лід!
Я крила піксельні розкинув над Донбасом:;
Для наших - янгол, для чужих - скажений біс.
Війна вростає в руську душу метастазом,;
Повзе гадюкою у Серебрянський ліс.
Не віддавайте нас за рубль! Ми безцінні!
Погляньте, скільки на Майдані прапорців:;
Там наші душі синьо-жовті, жовто-сині,;
Там вічна пам’ять про нескорених бійців...
Не віддавайте нас за рубль! Ми безцінні!
Погляньте, скільки на Майдані прапорців:;
Там наші душі синьо-жовті, жовто-сині,;
Там вічна пам’ять про нескорених бійців...