Наталія Бучинська, Жанна Лтавська За Жіночу дружбу

Ти, подружка моя, не плач і за все його пробач!
Нехай іде своєю дорогою я стану твоїм плечем!
Коли душа твоя пече і розриває серце на порівну!
За чорним буде біле, за літом - зима там, де дощі, там буде сонце!
Вип'єм з тобою, подружка, вина за жіночу дружбу до дна! До дна!
Ти, подружка моя, не плач він - лише життя глядач!
Він аплодував фальшиво сіяй поглядом своїх очей!
Під блиском зоряних ночей живи життя своє красиво!