Геля Зозуля, RUNSTAR Париж

Давай згадаєм наш з тобою Париж.
Лиш ми удвох, ти на плечі в мене спиш.
Все, що було просто так не опишеш.
І летить фанера над тим Парижем.
І летить фанера.
Стоїть ще вежа, і навіть світить.
Якщо погасне - усі помітять.
А нас не стало, й ніхто не бачить.
А вежа світить, і мовчки плаче.
І фільм скінчився, пустили титри.
Й течуть ті сльози, а ти їх витри.
Яка різниця, хто помилився.
Усе скінчились, Париж лишився.
Що мовчиш?
Може згадаєм?
Давай згадаєм наш з тобою Париж.
Лиш ми удвох, ти на плечі в мене спиш.
Все, що було просто так не опишеш.
І летить фанера над тим Парижем.
І летить фанера.