Оля Цибульська Cамота

Ця лірика лікар, моя терапія.
Я не хочу мовчати.
Бо інакше збожеволію.
Всі питаються як я.
А я не звикла і досі.
Ми давно вже не разом.
А я засинаю у твоїй футболці.
Цілувались по-французьки.
Розійшлися по-англійськи.
Я до подруг, ти до друзів.
Все по класиці, ну звісно.
І назад уже запізно.
Та чомусь у грудях тисне.
Ти знаєш мою натуру.
Душі моєї архітектуру.
Під сорок температура.
Я знов тебе згадала, дура.
Ми разом усе програли.
Пустили любов за вітром.
Залишилась тільки самота.
І куба лібре, куба лібре, куба лібре.
Самота, самота.
І куба лібре, куба лібре, куба лібре.
Самота, самота.
Я думала все забула.
Ти в ажурі, а я в ударі.
Доки голос твій не почула.
Серед шуму в старому барі.
Я вибігла через чорний.
А ти вийшов через парадний.
Цей меркурій такий жорстокий.
Хоча і не ретроградний.
Цілувались по-французьки.
Розійшлися по-англійськи.
Я до подруг, ти до друзів.
Все по класиці, ну звісно.
І назад уже запізно.
Та чомусь у грудях тисне.
Ти знаєш мою натуру.
Душі моєї архітектуру.
Під сорок температура.
Я знов тебе згадала, дура.
Ми разом усе програли.
Пустили любов за вітром.
Залишилась тільки самота.
І куба лібре, куба лібре, куба лібре.
Самота, самота.
І куба лібре, куба лібре, куба лібре.
Самота, самота!