Влад Комар Золотава осінь

Золотава осінь розпустила осінь;
І птахом у небо летить за тобою буду;
Все життя жаліти і серденько буде боліть;
Золотава осінь йде простоволоса;
Шепоче мені зупинись і питає вітра;
Де так довго він баривсь і знову жовтий лист;
Від осені сюрприз дарує усміх золотий;
Кажу слова не ті гублюсь на самоті;
Лиш на прощання погляд твій і марно не кажи.