kavabanga Depo kolibri Врода, твоя врода і залишилась, мов дотик на губах

Врода, твоя врода і залишилась, мов дотик на губах насолода, насолода,
Серед темряви я так тебе чекав море, море було сліз,
А час тає, ніби сніг а я знову уві сні,
Тебе відшукаю там зігрію на руках,
Потім тихо у думках навіть якщо теплі дні,
Нас там не чекають ранять душу холодні шипи,
Ніч заводить у глухі кути б’є у серце ендорфін,
Над тілами летить дим а я шукав тебе, як ноти,
Питав у неба знову: «Хто ти врода, твоя врода,
І залишилась, мов дотик на губах насолода, насолода,
Серед темряви я так тебе чекав врода, твоя врода,
І залишилась, мов дотик на губах насолода, насолода,
Серед темряви я так тебе чекав .